Автор: evhp

Зупинемо поширення булінгу серед студентів!

Нині серед учнівської молоді надзвичайно загострилася проблема насильства, здійснюваного самими дітьми одне до одного. Останнім часом серед молоді спостерігається безліч негативних явищ в міжособистісних відносинах (конфліктність, агресивність, жорстокість), які починають проявлятися ще в школі. Це соціальна проблема всього світу протягом останніх ста років, однак вона ще й досі не вивчена.

Булінг (bullying, від анг. bully — хуліган, забіяка, задирака, грубіян, насильник) визначається як утиск, дискримінація, цькування. Цей термін означає тривалий процес свідомого жорстокого ставлення (фізичного і психічного) з боку дитини або групи до іншої дитини або інших дітей.

Як показує практика, форми булінгу можуть бути різними: систематичні кепкування з будь-якого приводу (від національності до зовнішнього вигляду дитини); задирство; фізичні і психічні приниження; різного виду знущання; бойкот та ігнорування; псування особистих речей тощо.

Існують наступні типи булінгу та його форми:

Соціальна структура булінгу, як правило, має три елементи, а саме:

У сучасній психології існує декілька підходів до вивчення булінгу. Одні дослідники зосереджують увагу на пошуку й визначенні особистісних рис, характерних для особи булера та його жертви. Інші намагаються розглядати булінг як соціально-психологічний процес.

Ось як визначає типові риси студентів, схильних ставати булерами:

Типові жертви булінгу також мають свої характерні риси:

Ці риси є водночас і причиною, і наслідком булінгу. У той самий час, на думку окремих дослідників, відтворити типовий портрет агресора та жертви неможливо. Булінг — явище системне й комплексне. Тому, окрім лікарів, психіатрів, психологів (які займаються зазвичай уже з тими, хто піддався цькуванню та знущанням з боку своїх однолітків), до вивчення й профілактики цього явища повинні, безперечно, долучатись викладачі, соціальні педагоги, психологи.

Що можна зробити, щоб зупинити явища булінгу в студентському середовищі:

ДЕ МОЖНА ОТРИМАТИ ДОПОМОГУ?

Якщо Ви постраждали від булінгу – зверніться до куратора групи, а в разі його/її неспроможності владнати ситуацію –  до декана або проректора ВНЗ. 

Якщо викладачі не розв’язали проблему – звертайтеся із заявою до поліції.

Якщо Вам необхідна правова допомога(юридична консультація, складання заяви, інших документів) – зверніться до Єдиного контакт-центру безоплатної правової допомоги за номером 0 800 213 103 (цілодобово і безкоштовно в межах України).

ВАЖЛИВО: Ви маєте право безоплатно отримати послуги адвоката (складання заяв, представництво в суді).

МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ

 

вул. Мудрого Ярослава, 16, м. Харків, 61002, тел. 751-81-68, факс 751-81-72, info@kh.minjust.gov.ua

код ЄДРПОУ: 34859512

 

 

«ЗАБИРАЮТЬ БІЗНЕС? ВІДБИРАЮТЬ МАЙНО?

Сьогодні в Україні стала найактуальнішою проблема захисту права власності від незаконних захоплень нерухомого майна. Незаконне заволодіння правами на власність стало одним з негативних факторів впливу на інвестиційний клімат в Україні, на впевненість громадян України в майбутньому. 

Із практики нашої роботи, відомим фактом є використання державної реєстрації як складової частини для запобігання рейдерським захопленням земель, які підривають основи інвестиційної політики в державі, знищує бізнес, порушує права українських громадян.

З метою мобільного реагування на випадки порушень прав землевласників і землекористувачів, дієвого сприяння захисту їх майнових прав та вжиття превентивних заходів протидії ймовірним рейдерським атакам, а також на виконання протокольного рішення Кабінету Міністрів України від 09.08.2017 року №48 при Харківській ОДА 15 серпня 2017 року був створений відповідний оперативний штаб мобільного реагування.

З метою запобігання та протидії вказаним негативним явищам, Верховною Радою України було прийнято наступні законодавчі акти: Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-IV (в редакції  від  26.11.2015 № 834-VIII), Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо HYPERLINK “http://zakon.rada.gov.ua/go/laws/show/1666-19/paran332”вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності» від 06.10.2016 № 1666-VIII.

Якщо Ви виявили незаконну перереєстрацію нерухомості або бізнесу, незаконне припинення або скасування права власності, у Вас є наступні варіанти дій: написати заяву до правоохоронних органів, написати скаргу до комісії Міністерства юстиції з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі – Комісія), або звернутися до суду. Тобто, у громадян існує можливість оскарження рішень, дій та бездіяльності державних реєстраторів у зазначеній сфері до Міністерства юстиції України.

Раніше була єдина можливість повернути незаконно перереєстровані майно або бізнес – звернутися до суду. Процес міг затягнутися на роки, а предмет спору не завжди повертався до законного власника. Нині існує альтернативний спосіб повернення незаконно відчуженого майна та бізнесу – звернутися до Комісії Мін’юсту. 

Як оформити скаргу до Комісї?

1. Подати скаргу до Комісії Мін’юсту у встановлений законом строк (60 днів з моменту прийняття рішення, яке оскаржується або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав);

2. Вказати повне найменування (ім’я), місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), найменування (ім’я) представника, якщо скарга подається представником;

3. Вказати реквізити рішення державного реєстратора, яке оскаржується;

4. Зазначити зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, які порушено, на думку скаржника;

5. Викласти обставини, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;

6. Вказати відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, який може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення державного реєстратора та/або внесення відомостей до відповідних реєстрів;

7. Перевірити наявність підпису скаржника або його представника із зазначенням дати складання скарги. У разі подання скарги представником, додати довіреність на представництво інтересів;

8. Додати до матеріалів скарги засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника внаслідок прийняття рішення про державну реєстрацію (за наявності).

Максимальний строк розгляду скарги – 45 днів. За результатами розгляду скарги Комісія готує висновок, на підставі якого Міністерство юстиції приймає рішення у формі наказу. Рішення надсилається скаржнику протягом трьох робочих днів з дня його прийняття.

Якщо Ви не згодні з рішенням Міністерства юстиції України, Ви маєте право звернутися до суду. Мін’юст не є останньою інстанцією у вирішенні питання захисту порушених прав у сфері державної реєстрації нерухомого майна або бізнесу.

Повідомляємо, що на офіційному сайті Міністерства юстиції України розміщені наступні телефони Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації: (044)-233-65-36, (044)-233-65-19 ; (044)-233-65-22.».

 

 

Заступник начальника

головного територіального управління юстиції з

питань державної реєстрації – начальник

Управління державної реєстрації                                   О.В. Тимощук

 

 

 

«ЯК ПРОТИДІЯТИ ДОМАШНЬОМУ НАСИЛЬСТВУ?

В усьому світі визнано, що сім’я є інтегральним показником суспільного розвитку, який відображає моральний стан суспільства і є могутнім фактором формування демографічного потенціалу. Проте, на сьогоднішній час, в українських родинах стають неопоодинокими випадки вчинення насильницьких дій проти інших членів сім’ї. Такі дії можуть мати різний характер, тобто можуть бути вчинені не тільки фізичні дії, але й дії економічного, психологічного, або сексуального характеру.

З 07 січня 2018 року набув чинності новий Закон «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (далі – Закон), який запровадив нові механізми захисту дітей та жінок від домашнього насильства.

Відповідно до п.3 ст.1 Закону домашнє насильство – діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

За вчинення домашнього насильства несе відповідальність: подружжя; особи, які проживають (проживали) спільно однією сім’єю; їх родичі; опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, а також, колишнє подружжя, наречені; особи, які мають спільних дітей; батьки або діти одного з подружжя (колишнього подружжя).

Що робити у разі домашнього насильства? Одразу викликати поліцію – 102. Звернутися за безкоштовною правовою допомогою: 0800-213-103 (Єдиний контакт-центр безоплатної правової допомоги – цілодобово та безкоштовно у межах України).  До кривдника може бути застосовано терміновий заборонний припис, або обмежувального припису, який приймає суд.

Де і як можна отримати допомогу?

Цілодобово безкоштовно національна “гаряча лінія” 116-123 Особам, що стали жертвами домашнього насильства, надається безкоштовна юридична допомога (захист, представництво у суді, складання документів). Адреси центрів:www.legalaid.gov.ua/ua/local-centres Єдиний контакт-центр безоплатної правової допомоги 0800-213-103.».